- прославляння
- —————————————————————————————прославля́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прославляння — я, с. Дія за знач. прославляти 1), 2), 4) … Український тлумачний словник
славослів'я — славосло/в я, я, с. Прославляння кого , чого небудь у піснях, промовах і т. ін. || Надмірне вихваляння кого , чого небудь … Український тлумачний словник
хвала — и/, ж. 1) Похвала, уславлення. 2) Урочисте звеличання, прославляння кого , чого небудь; гімн. Складати хвалу. Співати хвалу. 3) у знач. присудк. сл. Вигук, що передає захоплення, величання, визнання кого , чого небудь. •• Честь і хвала/ кому,… … Український тлумачний словник
хвала — I (висловлення найвищої оцінки комусь / чомусь), уславлення, звеличання, прославляння, гімн, псалом; дифірамб, панегірик (перебільшена похвала) II ▶ див. слава I, слава … Словник синонімів української мови